«Треба діяти надто суворо, —
Написав “буревісник” колись. —
Розгромити, розтерти на порох,
Якщо ці байстрюки не здались!»
Посміхається Коба прихильно
І вином запиває шашлик.
«Хай Ягода придивиться пильно,
А інакше Державі гаплик».
Кров’ю харкати — капосна справа…
Занедужав ГУЛАГу співак.
Годувальника погляд ласкавий
«Соловей» не забуде відтак.
Роздаються жалі і зітхання,
Трубадура полічені дні.
Вождь відвідав його наостаннє,
У дарунок цукерки приніс.
Горький пізно згадав про спокуту
І заплакав на смертнім одрі…
Чи була в подарунку отрута?
Упирю пальця в рот не клади.
(9 — 10 жовтня 2020 року)
Переклад зроблено 3 — 4 червня 2025 року.
Олександр Бившев. Горький i Сталiн
© Copyright: Макар Авдеев, 2025
Свидетельство о публикации №125061104679
Свидетельство о публикации №125061104679
Рецензии