Життя вируе

Так захотілось філіжанки кави
Під спів пташок, що на гілочках сидять
Закрити очі  та пригадати
З самого початку своє життя.

Ті безтурботні свої роки дитинства,
Де відлік часу не рахували геть,
Де мандрувалось по тим стежинам,
Де все цікаве і таке нове...

Де не боялись, що заблукаєм,
Де вирій сміху, світла та добра,
Де ми цікавились, десь і змагались
Бути найкращими в душі без зла.

Де ми дорослішали уже з роками,
Бажання нові, друзі та й мета,
Де крок за кроком в житті навчались
Із кожним днем пізнаваючи життя.

Роки все йшли нас змінюючи з часом,
Духовний ріст ростили ми в собі,
Та з вірой в майбуття, крокували далі,
Щоб вспіти все у своїм житті...

Дорослі стали, пізнали нове щастя ,
Кохать навчились, емоції нові,
Сімейні гнізда будувати старались
І діточки в них , як квіточки, росли...

І настанови батьківські давали,
Щоб вберегти від помилок таких,
Щоб не дай Боже, все не зіпсували,
Щоб з мріями до мети дійшли.

І рік за роком життя вирує,
Та відлік часу не зупинити геть,
Та все ж живемо і не шкодуєм,
Бо все що є  - то є ми все!