Не шли стихи мне в руки... Из Миклоша Форма
Не так ли сочиняли и ваганты?..
Я перебрал немало вариантов,
Но строчки убегали всякий раз…
Не удавались – не сдавался я.
Так тяжко совмещенье обретений,
Как будто мы из разных поколений
И каждая удача – не моя…
Нам не гадать, кто победить бы смог,
Да победитель в битве и не нужен.
Сильней страдают, кто неравнодушен,
Их искренность – бессмертия залог.
Оригинал:
Вірш не давався в руки, наче час,
який завжди збігає незворотно.
Я варіантів перебрав вже сотню,
та виривався вірш, тікав щораз.
Вірш не вдавався – не здавався я.
Ми не могли знайти порозуміння,
мов різні були наші покоління,
мов рима кожна гарна – не моя.
Ніхто не переможе врешті-решт.
І переможця в битві цій не буде.
Страждають віршем небайдужі люди.
І тільки в найщиріших вірш не вмре.
© Миклош Форма
http://stihi.ru/2025/06/04/5517
Аватар Автора оригинала
Свидетельство о публикации №125061007232