Ніби й не скручені руки,
Ноги, повільно хоч, ходять...
Рік вже четвертий розлуки,
Душі вогні сковородять...
Орки у рідних Пологах
Чавлять під дулом с в о б о д у ,
Хто потрапляє в облогу,
Вже не полізе до броду...
Страх заповзає у двері
І проника через стелі...
Віддано служать химері
"Чесні" івани-ємелі!
Щось пророкує монах,
Десь аж з гірського Тібету :
В жовтні закінчиться жах,
Що спричинила в е н д е т а ...
Вірити? Вірити... Сумнів...
Скільки мольфарів було!
Голови б'ються розумні,
Та лиш кайфує х......ло...
Люди, єднанням спинім божевілля -
Крається серце у кожного з нас...
Діти вмирають...де наші зусилля ?
Кожного дня йде війна без прикрас...
Это ли Свобода
© Copyright: Галина Максимова 6, 2025
Свидетельство о публикации №125061007018
Свидетельство о публикации №125061007018
Рецензии