***
Вечір ,не тривожить небо порадами
Ніжно ,плесо рожевими рутами,
Обіймає за плечі немов путами
Далечінь літом теплим дихає
Небо горлицю до себе все кликало
Не озвалась ,бо пізньою зіркою
Танцювати з вітрами намірилась
Не заплеще крильми ,наче віхола
Все одно не зважає, бо ніколи
Тиху мову заводить ледь стримано
Бо сумує за нивами милими…
Свидетельство о публикации №125060900659