Все було у житті:
І падіння, і злети,
Помилялась не раз,
Та вставала і йшла.
Світ земний – у війні…
Віє холодом смерти,
Ціпеніючий м’яз
Огортає журба.
Всі мої сум’яття
Б’ють, немовби обухом,
А думок водоспад
Залиша без броні…
Та навчає життя
Бути сильною духом,
Безліч мудрих порад
Пропонує мені!..
Не старіє душа,
Хоч зітхає таємно
І ввіряє зіркам
Невідступні страхи.
Хочу вірити я,
Що живу недаремно,
Вдячна власним літам
За безцінні дари.
Вдячна
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125060807460
Свидетельство о публикации №125060807460
Рецензии