Сьогодні теплий літній будень,
Звичайний день, без різних див.
А завтра буде те, що буде…
Життя – це незбагненний вир!..
У когось оживуть надії,
Нові звучатимуть слова,
А хтось на хвилях ностальгії
Згадає, як весна цвіла…
Хтось пригадає щедрий промінь,
І першу бруньку, і струмок,
Тепло і тишу в ріднім домі,
І небо синє, і бузок…
Уранці сонце звично зійде,
Роса на трави упаде…
Хтось прийде у життя, хтось піде…
Минущий світ, такий, як день…
Свiт минущий
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125060807422
Свидетельство о публикации №125060807422
Рецензии