Дороги війни.
Посічені крони.
Обвуглені пні,
сполохані птахи
на пожовклій стерні.
Відбитком на скронях
сніг сивини.
І вчора, і сьогодні,
перемелює нескорений млин.
Протяжні вітри
клекіт степом розносять,
І чується голос,
Птахи про щось просять.
І Строката Сорока
на сонячних осях
і ключ журавля,
з небес промовля
наша земля,
за обрієм білим.
Здригнулась вціліла,
і сіється полем жито, овес,
Щасливий щоб був український рід весь
наша земля
© Copyright: Галина Би-Локур, 2025
Свидетельство о публикации №125060807341
Свидетельство о публикации №125060807341
Рецензии
