Може колись я тебе забуду…
Залишиться фото, як відбиток віків,
Напише картину веселий художник,
по квітці проповзе комаха чи джміль.
Серце заб’ється, в миті строкатій
і буде вірним, як залюблений звір.
А маятник заблистить як сонячний зайчик,
Зробить відмітки днів і років.
І я знову тебе згадаю і захочу обняти.
Пам’ять непокірна,
не підвладна ні тобі, ні мені.
Стане знову на дорозі та осінь,
в листі червонім верхи ясенів,
І я чекатиму тебе в гості
восени… восени…на весні…
все для тебе
© Copyright: Галина Би-Локур, 2025
Свидетельство о публикации №125060806673
Свидетельство о публикации №125060806673
Рецензии