про сарабанду

Напилася уже украй
з обіцянок засохлих чаю,
і на ваше - ну, прощавай, -
не прощаю відповідаю.
Перепрошую не прошу.
Навіть миті, і ті закриті.
Ношу дану сама ношу,
і слова мої не ужиті.
Скільки в світі шумить гаїв...
Сарабанда лиш часть сюіти.
Вітер тише за поїздів,
якщо тільки не розлютити.


Рецензии