Напилася уже украй
з обіцянок засохлих чаю,
і на ваше: «Ну, прощавай», —
«Не прощаю», — відповідаю.
Перепрошую — не прошу;.
Навіть миті, і ті закриті.
Но;шу дану сама ношу;,
і слова мої не ужи;ті.
Скільки в світі шумить гаїв...
Сарабанда лиш часть сюїти.
Вітер ти;ше за поїздів,
якщо тільки не розлютити.
про сарабанду
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125060806470
Свидетельство о публикации №125060806470
Рецензии