Чотири слова, якi перевернули все мое життя

Чотири слова, які перевернули все моє життя


Давеча передивилась фільм «В джазе только девушки» ("Деяким подобається гарячіше" ("Some like it hot"), США, 1958р.).

Наприкінці епізод: 

«- Озгуде, буду з тобою відверта.
- Ми не можемо одружитися.
- Чому?
- Ну... По-перше, я не натуральна блондинка...
- Неважливо.
- Я курю. Як паровоз.
- Все одно.
- У мене ганебне минуле. Я три роки жила з саксофоністом.
- Я тебе прощаю.
- У мене не може бути дітей.
- Усиновимо.
- Ти не розумієш, Осгуде. Я чоловік.
- У кожного свої недоліки".

Після останньої репліки Озгуда Джозефіні важко було знайти аргументи.

Ось вони – неймовірни, дивовжні, чарівні слова – «У кожного свої недоліки». Після яких «мені
відкрилась істина», «я прозріла», «моє життя змінилося на 180 градусів» (а може й на всі 360,
градусів).

Тепер, в ситуаціях, коли раніше я би доходила «до білого каління», шаленіла, перетворювалась на
звіра (ні, не на хорька, на щось більше, як мінімум на тигра - ні, навіть на тигрицю, вона, мабуть, більш
імпульсивна),  підвищувала голос до
рівня «ієрехонської труби», ставала Мегерою, Гарпією, Фурією – «Як так можна», «Який він», «Та як
вона могла так вчинити» - я згадую цю фразу.

І все, "полное спокойствие" - кожен має право на невеличкі недоліки – лише прийняти цей факт і
жити далі, спокійно, щасливо, комфортно, намагатися «підстроїтися» до цього.

"У кожного свої недоліки" - і все, землетрус відміняється, виверження вулкану і цунамі також.

"У кожного свої недоліки" -  і знов життя прекрасне - і мир в сім'ї, в собі і в усьому світі.

(Звичайно, якщо не йдеться про порушення «основоположних моральних норм» і т.д.).
Фото: скріншот кадру з фільму.