Наше майбутн

Невихованість наших школярів
мене вражає дійсність неприємна
що мають вигляд бідних гендлярів,
це нашого життя публічна тема.

"Горджуся дуже" молоддю й дітьми,
їх вихованню і сім'ї і школи
що виринули наче із пітьми,
бо жести їх,неначе мертві бджоли.

У їх губах надутий силікон,
тату наколки мають по всім тілі,
у їх розмовах грубий лексикон
й жорсткі переконання затверділі.

Сережкі в носі й музика гучна
здебільшого - в них совісті бракує,
їх не хвилює мовчанка нічна,
військовий  стан їх тАкож не турбує.

Поему написав про молоднечу,
ще незгадав про старість і про втому
про це писати можна цілий вечір,
про місце старшим в транспорті міському.

Коли я їду в транспорті міськім
по вулиці іду,чи в магазині
я може грубо,у вірші своїм?,
але вони ведуть себе,мов свині.

Про п'янки і наркотики мовчу
я про онуків і дітей коріння,
душа моя кричить і я кричу
про сьогодення нашого створіння.

Пробачте,коли я не те сказав,
це не пусті душі моєї фрази
поему цю про молодь написав
й за те,що неоправдано образив.


червень 2025
О.Чубенко-Карпусь.