Зимова стужа по Бетховену
Косить ніч втомлені листи
Перо лежить і сплять гості
Мороз хурделить, стукає в вікно
Хитає ставню, збиту навкосо…
«Р-р-рип, -ип!»
Час ночі.
Час пітьми вечірньої,
Гніт свічі на вістрії
Ножиці нечайно, зрізають фітілька,
До тіла свічки ним знов торкаються –
Вогонь воскрес.
Вітер хурделить.
І тільки зошит не спить, скрипить
З-під гусячого чорнильного пера
Фрідріхом виволікається поема.
Господи, скільки ж їх тобі! -
Полотен в’юності.
2025-06-05
*Написав спонтанно, без продумування, на ходу: вночі з 23:00 вказаної дати до півночі
**дякую Нашті за її подарунок мені на те дне народження в 2016 р - книгу-антологію містичної поезії і поем бувалих віків
сьогодні згадав - і це вплинуло на натхення для віршу
Зимова стужа по Бетховену
© Copyright: Владимир Шеврон, 2025
Свидетельство о публикации №125060600089
Свидетельство о публикации №125060600089
Рецензии
Їхав в потязі Суми-Київ до коханої на побачення
2 грудня
віз їй банку малинового варення і вино
і за 5-15 хвилин до прибуття - прийшла ідея для вірша
і почав записувати в телефон
потяг зупинився, Я побачив кохану, яка ніяковіло зустрічала мене на пероні
а я дописував і вийшов останнім
Владимир Шеврон 27.11.2025 10:27 • Заявить о нарушении
2 грудня
віз їй банку малинового варення і вино
і за 5-15 хвилин до прибуття - прийшла ідея для вірша
і почав записувати в телефон
потяг зупинився, Я побачив кохану, яка ніяковіло зустрічала мене на пероні
а я дописував і вийшов останнім
Владимир Шеврон 27.11.2025 10:27 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.