пена

я  молчу

и  ты

молчишь

и  душа  скитаясь

унывает  как  всегда

ночи  открываясь

слезы  льются  на  песок

утопая  в  сплетнях

лишь  слова

и  молоток  бьет

по  скулам  вепря


Рецензии