Засохла ніжна яблунька в саду,
яку колись садила рідна ненька
вона усе робила до ладУ,
та в інший світ вже відійшла рідненька.
Осиротів тендітний мамин сад,
ніхто не йде садочок поливати
без матінкки пішло життя на спад
плодів його вже нікому збирати.
Не стало серцю рідної душі
стволів дерев нема кому білити,
відбиток смутку у моїм вірші
від суму в серці хочеться завити.
В садочку чути соловейка спів
і листям шелестить старенька груша,
сумний печалі згаданий наспів
це- гімн покійним,рідних наших,душам.
червень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Г мн померлим
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125060505380
Свидетельство о публикации №125060505380
Рецензии