Тихий вечер...

Тихий вечір. Стежка в полі.
Сонце через мить зайде.
Знов зітхаю мимоволі
Від думок: "А що будЕ?
Буде мир, нарешті, спокій
На святій оцій землі?"
Літа дні, як Часу кроки -
І великі, і малі.
Стиглих маків краплі крові-
Мов надірвані серця.
"Світ не зможе без любові!"
То у задумі Творця?
Тихий вечір. Стежка в полі,
Тонкий обрій трохи щез.
Ми - беззахисні і голі
Перед примхами Небес...

Худ. Віра Кавура, "Тихий вечір"


Рецензии