Гумореска
Від тверезої неділі,
Закрутилась голова,
Випив квасу на похміля,
Це вже тема не нова...
Ось у червні сонце світить,
Розморило кісточки,
Пішли вранці в школу діти,
Жінка ліпить галушки.
Потім викурив сигару,
Та подався до куми,
Ось посиділі на пару,
З самогоночкою ми.
Сидимо, ми чинно поруч,
Глянули в вікно, дощить,
Та ліворуч і праворуч,
Та почули грім грімить...
Знову випили по чарці,
Під дверима мат і шум,
Жінку взяв свою за барки,
Дав під око сильно кум...
Спільну мову ми знайли,
Й роздавили пляшку,
Та до висновку дійшли,
Ось на серці важко...
Розвелася з ним кума,
Тепер одинока,
Чоловіка вже нкма,
Лиш синець під оком.
Жінка виперла мене,
Вигнала з хатини,
Адже кара не мине,
З нею дві дитини...
Ось таке воно життя,
Яке вічно учить,
Шлях на штабі в майбутя,
Що з усім робити?
Якби був би розум в нас,
То не було б струсу,
Звяза'но все водночас,
Якось жити мушу...
Гумореска не про нас,
Може не про інших,
Смак життєвий не загас,
Завжди третій лишній...
Автор Геннадівй Сівак.
3 червня 2025 року.
Свидетельство о публикации №125060305718