ВІЧНІСТЬ
Я ніколи розумним не був, як усі,
й вже не стану таким, (мо, дурак?),
шкутильгаю-біжу у життя колесі.
графоманства. Сміх й сльози виття!
Але Вічність турбує і кличе мій зов, -
«Стань безликим і падай мов в сон.
Забувай, щоб по жилах - не кров, -
сік томатний!» Та стогін ізнов,
як по шкірі ножем, - «Відтоді
буть живим? Серед мертвих тих тіл? -
та струмує із вени в папір знову вірш,
мов хтось з неба до мене злетів.
І в мозку знову й знову слова, -
«Я ніколи не буду, як всі!» -
та лягає на душу тринадцятий вал
одкровення про вічності світ.
– з книги «P.S.»
Вiчнiсть
© Copyright: Петр Скорук, 2025
Свидетельство о публикации №125060303817
Свидетельство о публикации №125060303817
Рецензии
