Далеко… Ти дибав далеко…
Вагався місцями, та йшов
туди, де квітневий лелека
стовбець для гніздечка знайшов.
Ти мріяв… ти падав… ти марив…
Навколо палали світи,
так схожі на ночі примари,
що їх розмальовував ти.
У серці… у грудях… у скронях…
Все гупало, нібито грім,
й просилося в Б-га долоні,
щоб всесвіт відчути своїм.
Мотузкою… венами… духом…
Страхи заплітались в тобі
і душу вражала посуха
із горя дощем в боротьбі.
Ти гримав ілюзії стеком,
і фактів розходився шов…
Далеко… Ти дибав далеко…
Вагався місцями, та йшов.
Шлях
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125060207915
Свидетельство о публикации №125060207915
Рецензии