Палке кохання

Коли зірка згоряла остання
і як цвітом буяла весна
були свідком палкого кохання
кущ калини й зелена вербА.

Як чекав біля ставу дівчину
де ростуть і калина й верба
поміж віт мерехтіла хустина
помічала юнацтва юрба.

Ми при заході сонця заграві
цілувалися вдвох крадькома
таємниці всі знали цікаві
що було поміж нас обомА.

Чули те,що казала Галина
зміст розмов знала тАкож вербА
шепотіла над ставом калина
тільки в серце проникла журба.

Як клялися у вічнім коханні
знали тільки калина й верба
хоч дівчина була на виданнІ
та чомусь вірив дівчині я.

червень 2025
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии