Вiтер назустрiч

Вітер назустріч, немовби у грудні…
Важко і холодно йти…
Стали такими невтішними будні,
Чути відлуння війни!

Роздуми всі про одне, як наслання.
Мир і війна у думках.
Є лиш одне невідступне бажання:
Здужати варварський жах.

Світ за межею життя не втішає!
Правди не знає ніхто.
Всесвіт у тайни свої не впускає:
Благо готує чи зло?

Хто ми для Вічності? Гноми незримі?
Сірі тумани чи пил?
Може, там свій, недоступний нам, вимір,
Світ особливих мірил?

Вітер назустріч… Ступати так важко…
Розпач бере у полон.
Успіх чекає чи, може, фіаско?
Ниє душі камертон…


Рецензии