I знову сон

І знову сон… Біжу до моря…
Нарешті чую звуки хвиль!
Блищить морська гладінь від сонця
І кличе вдаль за сотні миль.

Щасливо очі закриваю,
Ловлю солоний смак води,
Повітря жадібно вдихаю
І набираюся снаги…

Яке блаженство відчувати
Наснагу джерела натхнеь,
Усі тривоги відпускати,
Мажором зустрічати день!

Шепчу: “О, як я сумувала!
Як снила слухати прибій!
В уяві чайкою літала,
Чекала парусник надій!”

Милуюсь грою барв блакитних,
Лечу в думках за небосхил.
Вібрує нерв від нот ліричних
Вбирає збудженість вітрил…


Рецензии