М’яке, спокійне сяйво вечорове
Лягає на дерева і кущі.
Воно таке чуттєве й кольорове
В прощальному ліричному чутті.
Задумливо пливуть плямисті тіні,
Народжені жаданнями небес,
Не грізні і не грішні – непокірні
У мріях про гармонію чудес.
Захоплює зичливістю природа,
Дарує миті спокою душі.
Ховає рани серця прохолода
У сонному нічному міражі.
Все небо незбагненно загадкове,
Вдягає ніч спокусливий хітон.
Струмує всюди сяєво лілове,
Мелодіями тиші вабить сон…
Вечорове сяйво
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125053000219
Свидетельство о публикации №125053000219
Рецензии