Запах ранку

Запах ранку… Він такий магічний…
Кава зачаровує, п’янить…
Завиток здіймається граційний,
Манить і затишком відлунить…

Кави запах вабить смаком щастя
І вплітає квітів аромат.
П’ю напій, немов святе причастя,
Що таїть в собі снагу зернят.

Погляд зупиняю на деревах,
Пахощі смородини ловлю!
Самовлада вже панує в нервах,
Розкіш втіхи – в кожному ковтку.

Пальцями листочки розтираю,
В каву запах літа додаю!
Наче вперше миті проживаю
Без роздратування і страху….


Рецензии