Поливає вогонь полин.
Водограй замерзає зовні.
Із розірваних пуповин
витікають краплини кровні.
Наче мучениця з хреста,
відчуваю жаду начала.
Випливає, що самота
трохи ліпша ніж з ким попало.
Не соромить нутро тавро.
По обіту не хочу - мушу -
на нікчемне оце ребро
обміняти безцінну душу.
Як на мене, вода свята
не святіша берези соку.
Так виходить, що самота
це більмо на господнє око.
про полювання на самоту
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125052907382
Свидетельство о публикации №125052907382
Рецензии