Дитинство - найчарІвніша пора,
його завждИ я згадую частенько,
де рАзом грала в жмурки дітвора,
за ним неспокій у моїм серденьку.
Свого дитинства згадую рокИ,
де я малий й сестра моя Наташа,
ходили в поле рвати васИльки,
волошки і принадливі ромашки.
Поезія і квіти польові
поєднані синхронно між собою
що маревом з'являються у сні,
бо я їх зАвжди згадую з журбою.
Я б у дитинство птахОм полетів
якого вже не повернУть ніколи,
де рвав букети синіх василькІв,
з сестричкою Наташею у полі.
Зацвів якраво-синім поля край,
неначе голубінь очей дівчини
васИльки сині ти дитинства рай,
мов запашної аромат хлібини.
О.Чубенко- Карпусь
травень 2025
Дитинства пора
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125052903324
Свидетельство о публикации №125052903324
Рецензии