Свічки разом із тобою сьогодні сплакали,
Яскраво горіли й поволі сльози капали…
Яскраво і ніжно, рідним вогнем не палючим,
Свічки горіли під зітхання твої нестихаючі.
Плач, дівчинко, плач, відпускай і лети!
Плач, дівчинко, плач і сяй, як сонце, ти!
Свічки ласкали й тихо шептали: мила,
Плакала ти за інших, себе не забула?
Плакали свічки, горіли вогнем не палючим,
Плакали свічки, ласкали твій погляд утішаючи.
Плач, дівчинко, плач, відпускай і лети!
Плач, дівчинко, плач і сяй, як сонце, ти!
Капали віском на золото, бурштиновими краплями,
Сльози лились по душі, знеможеній шаблями.
Плакала ти за інших, себе не забула?
Світ усіх на світі свічок про тебе, моя мила!
Плач, дівчинко, плач, відпускай і лети!
Плач, дівчинко, плач і сяй, як сонце, ти!
Плач, д вчинко
© Copyright: Жуковский Станислав, 2025
Свидетельство о публикации №125052903312
Свидетельство о публикации №125052903312
Рецензии