Любов
Сама горювала й втішалась,
Гарячі руки спішила запхати
До тіла під светра,
Вона завжди залишалась,
Ходила, як пес, коло хати
Навіть коли вже все мертве,
Вона була вперта,
Хтось казав почуття її куці,
Якісь недоречні,
Мов трава на асфальті,
Голі й відверті,
А вона не здавалась смерті.
Як сходив місяць,
Вона співала,
Вона тремтіла,
Сміялась буцім,
Об білі пальта
Гарячі руці
Стирала в кров,
Незрозуміла
Якась істота,
Комусь звіряча,
Комусь незграбна,
Сліпа, незряча,
Низькочастотна,
Жила у серці
Її любов.
Свидетельство о публикации №125052800111
Приличные дети данную сентенцию проходят в гимназии,
А затем систематически закрепляют в пубертатном отрочестве,
Чтобы в семейно-брачечных отношениях предохраняться от одиночества.
Емельянов-Философов 20.06.2025 04:15 Заявить о нарушении
Свэтка Лабуда 20.06.2025 08:03 Заявить о нарушении