одного разу

одного разу у день Києва...
На Андріївськім у день Києва
стільки люду - нема де стать.
Зупинилася біля "Ричарда",
бачу хлопця - козацька стать!
Руки сильні і погляд лагідний,
і червоні сап'янці, йой...
Боже, я для такого нагідна -
під фатою, за аналой...
А пішла на Поділ, Юноною !
Призвели нас людські річки
до зупинки метро у сторону
не мою, наче "Теремки".
В протилежні нам, різні станції.
Я лишилася, він пішов.
Як захочеться, привід станеться,
лиш моя любов без умов.


Рецензии