Верби кучеряві росли над тихим ставком
І кожен вечір гуляли ми там молоді.
А в гіллі соловї співали свою пісню
І так було хороше нам тоді.
Ніщо не турбувало нас,
Бо молодість брала своє.
І хоча швидко пролетів той час,
Та життя усім нам задуматись дає.
Що потрібно його шанувати,
Адже не завжди будемо гуляти.
А прийде до усіх той час
Який спитає нас.
Як же ви думали люди жити.
Не завжди воно буде вас веселити.
Тож не потрібно гаяти свій час
Тоді і буде лад у всіх у нас.
2.05.2025
Верби кучеряви росли над тихим ставком
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125052502318
Свидетельство о публикации №125052502318
Рецензии