домiв домiв
до лісосмуг, точніше, лісосік,
до матерів, знесилених чекати
у журавля в безлюдності доріг,
до тьми могил сестер і побратимів,
до прапорів, що мають на хрестах,
вони дійшли з очима херувимів
на переламаних ущент ногах.
Вони дійшли за допомоги віри,
коли надії вогник вже згасав,
коли їх мордували конвоїри
у богохульництві самоуправ.
Дійшли домів із лютого полону,
знеможених нескоренний загін,
аби тримати в серці оборону.
Зустріньте їх впаданням до колін.
Вічна пам'ять Олександру Мацієвському!
Вічна шана вижившим в полоні!
Свидетельство о публикации №125052407304