домiв домiв

Домі;в, домі;в, до спаленої хати,
до лісосмуг, точніше — лісосік,
до матерів, знесилених чекати
у журавля; в безлюдності доріг,
до тьми могил сестер і побратимів,
до прапорів, що ма;ють на хрестах, —
вони дійшли з очима херувимів
на переламаних ущент ногах.
Вони дійшли за допомоги віри,
коли надії вогник вже згасав,
коли їх мордували конвоїри
у богохульництві самоупра;в.
Дійшли домі;в із лютого полону,
знеможених неско;рений загін,
аби тримати в серці оборону.
Зустріньте їх впаданням до колін.
(Вічна пам'ять Олександру Мацієвському! Вічна шана всім тим, що вижили в полоні!)


Рецензии