про Довбуша
Наснився сон. В нім голі віти.
Верби? Надії. Навпаки,
по стовбуру тягли терміти
на спинах зрізані бруньки.
Сильніше спраги до свободи
лише сумління гризотня;.
Займає місце аж по зво;ди
оця космічна порожня;.
Грішу і сповіда;ю. Зичу
ковтка прозорої води,
а ми;ро це митрополиче
дешевше ни;щого нужди.
Хоч на хресті, хоч в чистім полі
обійми правлю до землі
завши;ршки до лихої долі,
з вінком тим самим на чолі
Свидетельство о публикации №125052402930