Коли доля пішла казна-як, околясом,
повертай за Дуомо одразу цабе,
подивись на ці стіни, запилені часом,
Делла Роббіа очі пильнують тебе.
Ось волхви вже зайшли до Марії в заватру,
тут немає звабливих для вора речей.
Після нападу бомби немає театру.
Не співають піднесено душі дітей.
Скільки треба ще, Рубіо, часу до тями ?
Для чекіста завзяття ця клята війна.
Буде битись Марія руками, роками.
Пам'ятатимеш, Марко, цей зір із вікна.
Лука Делла Роббіа. 1399-1482.
про заватру та цабе
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125052303814
Свидетельство о публикации №125052303814
Рецензии