про заватру та цабе

Коли доля пішла казна-як, околя;сом,
повертай за Дуо;мо одразу цабе;,
подивись на ті стіни, запилені часом,
Де;лла Ро;ббіа очі пильнують тебе.
Ось волхви вже зайшли до Марії в зава;тру,
тут немає звабливих для вора речей.
Після нападу бомби немає театру.
Не співають піднесено душі дітей.
Скільки треба ще, Ру;біо, часу до тями?
Для чекіста завзяттям є клята війна.
Буде битись Марія руками, роками.
Пам'ятатимеш, Ма;рко, цей зір із вікна.
Лука Делла Роббіа. 1399-1482.


Рецензии