В.Лохвицькому
Ну, от Володя, нам уже не двадцять,
За сімдесят і п'ять,
Минуло зім і літ,
Та все одно в душі немов сімнадцять,
Не згас юнацький і весняний квіт.
Вперед ідем, хоча назустріч злива,
І справжня не придумана війна,
Хоча для всіх тепер війна як нива,
Буденна і сумна, без вихідного дня.
Та зборемо усякого ми звіра,
Бо з нами Бог, і правда і життя,
А до Москви повік не вмре зневіра,
Не діждуться в Росії каяття.
22.05.2025
Ну, вот Володя
© Copyright: Павел Сало 2, 2025
Свидетельство о публикации №125052204040
Свидетельство о публикации №125052204040
Рецензии