про сермягу
чумаки і старенька гарба;,
і собор на шляху, і в соборі —
відпочи;н і утішна мольба;.
Там, де ти, там від сонця засмага,
і очи;ці, умиті в росі,
і спітніла робоча сермя;га,
і розшитий рушник у куті;.
Там, де ми, там любов і жадана
нескінченність щасливих ночей,
і діто;к безтурботних ватага,
і затишок тінистих але;й.
Там, де я, там не зорі, а ме;во,
і безвинні палають житці;,
і трепече розірване небо
на шматки у зажа;тій руці.
Свидетельство о публикации №125052201970