Продовжую йти, хоч буває нелегко,
Буває, що падаю, потім встаю,
Чекаю підтримку, ну хоч би словечко,
Нерідко заплачу, та сльози таю.
Іду, спотикаюсь, в путі помиляюсь,
Зупинок нема на життєвім шляху.
Усі перешкоди здолати стараюсь,
Хоча і вагаюсь у миті страху.
Звичайно, бувають невпевнені кроки,
Душа завмирає і серце щемить,
Життя пропонує сутужні уроки,
Та бути незламною, впертою вчить.
Життя запевняє, що все буде добре,
Сьогодні чи завтра здійсниться усе!..
Хто йде уперед, той бар’єри поборе,
А доля підставить надійне плече!..
Треба йти уперед
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125052104977
Свидетельство о публикации №125052104977
Рецензии