А ким я була у минулім житті?
Замислилась… Звісно, не знаю…
Можливо, що пташкою в теплім гнізді
Чи, може, лякливою ланню?
Можливо, я бджілкою в лузі була,
Збирала нектар працьовито,
Чи бабкою роси на квітах пила,
Що сяяли так променисто?
А може, метеликом ніжним, легким
Знаходила квіти яскраві
І тішилась запахом цвіту п’янким,
Ясним розмаїттям у барві.
Божественний смак, аромат неземний!
Привітливі подихи вітру
Доносять з минулого шал* запашний,
Величну, омріяну ліру…
О, як надихає цей чар навесні!
Як вабить симфонія волі!
Над райським квітучим куточком землі
Я бачу себе у польоті!..
*Шал – (тут) – пишний ріст, буяння чогось барвистого, яскравого.
Ким була
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125052104915
Свидетельство о публикации №125052104915
Рецензии