Із неба посипалась пороша.
З осики й клена листячко летить.
Та душа моя думками зайнята,
Тому вона в неспокої й не спить.
Вона не спить , плекає надію,
Що збудеться у неї вона.
Що виросте ще на подвірї
Та квітка світла, чарівна.
І зацвіте духмяним світлом.
Заповнить запахом весь двір.
Прийде із вітром до нас з привітом
І буде милувати усім зір.
12.05.2025
Из неба посипалась пороша
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125052003660
Свидетельство о публикации №125052003660
Рецензии