про регули та каштани

У бога, господи прости, критичні дні,
і не на часі пастві бавитись любов;ю,
як слід, із ближніми. Шляхи допоміжні
лише загрожують громадському здоров;ю.
Пречистий спирт обеззаражує ущент
і навіть кволому розплющить зизі очі,
а голомозий неук пестить перманент
і випускає газ без сорому що мочі.
Доки хизуються плішиві королі
кругом вогонь тече, намішаним із кров;ю.
Все хоче жити, сука, на своїй землі,
бодай дотла обезображеній війною.
І сорок літ і пару тисяч лютих зим
чекала свій народ земля обітована.
Кому Нью-Йорк мана, кому Ескі Кирим,
мені - свічки і тінь Хрещатого каштана.


Рецензии