Торкнутися протекторiв в небi
в коханих випадках
За чорнотою присутніх з вами спільних снів,
в родо-племеніючій страті
За чистотою байдужого погляду «туди»
Небо вабить сильним морозом
За чистотою байдужого погляду «туди»
Земля м’яко вбирає бажані шматки
За чистотою байдужого погляду «туди»
Ніяка течія відчуженості не рівня
Про себе говорив: що можу цілу ніч не спати
кохати на відстані, пити-їсти-шаленіть* (Гайтана)
Єдине, на що іще вистачає сил – не йти на поводу тіла
Єдине, на що іще вистачає сил – не йти поводу віку
Вони не знають, люде, що з юності мене не звільнити
Воно не знає, тіло, що в пригніченні й худизні наше все.
Я здамся нежиттю, залюбки.
Десь руки чиїсь, чиїсь губи, взаємні чуття – у мене відсутні
Їх розповіді – безсмертний грибок
Мої творчості – зливою змитий душок
2025-05-13,19
*повна назва: Торкнутися протекторів Пагуби в небі
Свидетельство о публикации №125051902827