Нiхто не знаe

Ніхто не знає

Ні, не знає ніхто,
Скільки жити у світі,
Мчить життєве русло
По незримій орбіті.

Скільки сяєва дасть
Промінь щастя і мрії,
Чи життя благодать
Подарує надії?

Скільки злетів, падінь,
Скільки втіхи і горя?
Скільки буде прозрінь,
Чим порадує доля?

Знаєм ми лиш одне:
Треба людяним бути,
Мати серце палке
І цуратися смути.

Пам’ятати завжди:
Ми – любові зернина!
Ми – не паростки тьми!
Наше ймення – людина!

Наша роль на Землі –
Не убивчі мушкети!
У всесвітнім житті
Ми – лиш гості планети!

Ми повинні нести
Світло в будні реалій,
Світ земний берегти
Від жорстоких баталій!...


Рецензии