Зо синявськ й
вона немов весна життям буяє
синявській Зої присвятив вірша,
бо голосом чарівним розмовляє.
Її я присвятив цього вірша
мов поле волошкове і безкрає
прозора наче скло її душа
і соловейка голос ніжний має.
Я порівняв із сонцем навесні
вона неначе стиглий плід на груші
душа її сподобалась мені,
або з багаттям тим,що гріє душі.
Нас з Зоєю поезія звела
вона добра велику має жменьку
до мене Зої стежка привела,
бо серце має наче у Чубенка.
травень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №125051802976