про втому

Ви не почуєте якраз,
як я втомилась, я втомилась,
який у мене вільний лас,
яка доконана немилість
до ворогів, до ланцюгів,
до світобачення в решітку,
як серце прагне до віршів,
а пальці вишивають сітку.
Назовні лід, у серці пал,
яка піднесена безкрилість.
не почуватиме загал
як я втомилась. Я втомилась?
Яка безтямна маячня,
для мене втома - наче зілля,
як хрест прийняти для життя
і перепона божевілля.
світлина: Алла Горська. Абетка.


Рецензии