Олексiй Караковськiй. Вибори

Розумово відстала людина балотується в депутати
за виборчою округою Ушту-Пуштуй у Нижній Мордовії.
Товариші з партії «Яблуко» так і сказали цій людині:
«Миколо, вибач, настала твоя черга —
ти же сам знаєш, усі наші вже виїхали або сидять,
хтось відповідальний має прийти їм на зміну».
Розумово відстала людина намагається закрити рот
і каже у відповідь щось начебто: «Пеее…»,
що витлумачується як згода.

Зрозуміло, людину відразу же беруть до арешту,
звинувачуючи в демонстрації нацистської порнографії,
дискретизації російської армії та Батьківщини президента.
«Чи признаєтесь ви у своїй провині, громадянине?», — запитує суддя.
Розумово відстала людина намагається закрити рот
і каже у відповідь щось начебто: «Пеее…»,
що витлумачується як щиросердечне зізнання.

Людині дають п’ять років і відвозять у в’язницю
на правому березі стародавньої річки Кушту-Утутуй,
опріч якої тут нема рішуче нічого цікавого.
Над дерев’яними божками повільно кружляють чорні птахи,
які не ставлять принципових запитань.
Розумово відстала людина довго й вдячно
мовчить їм крізь ґрати.

Уночі людині снитиметься сяючий чаклунством сон,
що коли зі злочинним режимом буде, нарешті, покінчено,
її обиратимуть депутатом Державної ради,
і тоді людина урочисто ввійде в залу засідань,
та разом з усіма депутатами голосно скаже: «Пеее…»,
що буде витлумачено, як перемога демократії, гуманізму,
соціальної справедливості, прав людини,
і навіть, можливо — чого на світі не буває! —
позначатиме початок нової чудової доби.