Олександра Ластоверова. Сепарацiя

1.

Що це, матінко, на руках твоїх?
Що, батьку, в тебе в руках?
Я завжди буду відданим вам,
О, я завжди буду відданим вам,
Навіть якщо це кров і ніж.

А якщо не буду –
Нема мені прощення.
Якщо казатиме крамольне слово,
Нема мені прощення.
Якщо наважуватимуся назвати кров кров’ю,
Прощення нема.
Як я взагалі можу говорити про це,
Якщо мені дістався такий дар –
Бути сином вам?
Нехай кайданки клацатимуть у мене за спиною,
Нехай ключ повертатиметься в замку,
Нехай мені жертимуть в’язничні пацюки
За один тільки помисел піти всупереч.

Якщо кров на твоїх долонях, матінко,
То це ворожа кров.
Якщо у твоїй руці ніж, отче,
То лише ворога він заріже.
Так треба заради моєї безпеки.
Так треба заради мого спокою.
Заради благополуччя мого.

Але що це там таке червоне
У мене в кухлю замість чаю?
Що таке червоне в крані тече?
І фіранки забризкані червоним,
І шпалери в кухні…

2.

Запитуй чи не запитуй –
Батьківська фігура государства
Удаватиме, що не чує.
А потім мати візьме тебе за волосся,
А батько штовхатиме ногою в живіт.
Заради твоєї же безпеки.
Заради твого же спокою.
Заради благополуччя твого.
І тоді ти дертимеш горло,
Що нема нічого вартішого за свободу,
Що в кухлю була кров, кров, кров,
І тебе примушували пити її.
Тебе примушували мовчати й пити,
До блювання, до різі в очах.

3.

Син своєї матері,
Син свого батька,
Ти завжди будеш ним,
Але тобі не обов’язково виправдувати насилля.
У підручнику з психології ти читав про сепарацію.
Сепарація, мовилося там, – це завжди боляче.
Сепарація, там говорилося, – це необхідно.
Батьківська фігура буде по-гопницьки погрожувати ножем.
Батьківська фігура буде клацати кайданками.
Заради своєї безпеки.
Заради своєї ситості.
Заради бешкету свого.
Але ти не твоя мати.
Ти не твій батько.
Ти більше не будеш це пити.

Що там у крані тече?
Вода, просто вода.
Іди вмийся.