Моя вишиванка, твої кольори,
Твої візерунки чудові,
А кожні окремі до купи збери -
Вони красномовніші мови.
Неначе щоденник, де між сторінок
Все наше життя на долоні.
Де серед мережива чорних ниток
Я хрестики бачу червоні -
Як спадок від пращурів… Їх голоси
Нам барви доносять понині…
Для мене це символи Волі, Краси
В моїй нездоланній країні.
Де виють сирени, без продиху б’ють
Ворожі ракети і танки.
Під нею серця переповнює лють…
І піксель поверх вишиванки.
Вишиванка
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2025
Свидетельство о публикации №125051505231
Свидетельство о публикации №125051505231
Рецензии
