I знову ранок...
Зелений рай, пташиний гомін.
Безмежність виші, тиша неокраю
Та сонячний яскравий промінь.
Гуляє вітер, сколихав дере́ва.
Шумить трава, блищить росою.
Майнула скора ніченька травне́ва
Вмить розпрощавшись із Луною.
І знову ранок, і життя вирує!
І знову я́виться надія
На все найкраще, що Господь дарує
З Його священного веління.
Свидетельство о публикации №125051407131