небесне вабило земне
Крайнеба смуга даленіла,
яких зусиль не докладай.
А ти була, як мрія, сміла,
і пожадана зазвичай.
Палало полум'я в горнилі,
небесне вабило земне.
Згубилось куриво у сині —
ти уголубила мене.
Горючі сльози Візантії,
Люби — нестримний водограй.
Який поет, такі і мрії.
Ніч, не минайся, чар, тривай.
Свидетельство о публикации №125051406938