про тяму та марення
коли кохавсь на одрі трав,
і я палав, як пал у тиглеві,
і гореч брагою втуляв.
Я чув - закінчиться кончинами
все, без причини, як дощі,
і тямив тямою тваринною,
і марилось мені, що ні.
світлина: фрагмент роботи Федіра Кричевського
Свидетельство о публикации №125051202974