Кротова нора

Вже й квітень позаду, а з ним березнева сльота'
Спливла у минуле. Та місяців тих не забути,
В яких долучалась до неба молитва свята
За Братом, його що удома чекають сурдути
...І - згорблена Матір, що вогкість з очей не стира,
Бо травень надворі, а в серці зимова негода,-
Немовби заплакана мжичка - холодна, сира,
Відтоді, як біля дверей не поскрипують сходи
Та син не з'являється... - Тільки-но - миттю вві сні,
Де Він не сміється і Мати насуплена болем,
Де нічка нашіптує смутки свої голосні.
А вперта надія обачно розкидавши поли,
Лежить розперезена біля утомлених ніг. -
Надія, що вбралась у плаття клаптеве, строкате,
Теплом сподівання холодний розтоплює сніг. -
Біду, що знедавна біжить до батьківської хати;
Біду мовчазну, що родинне куйовдить в шитві
І глупої ночі зубожить сусіднії дупла,
...Бо Брат загубився й думки мої ледве живі,
Бо плачу клятьбою, тому що душею загрубла,
Ба навіть аж стала лютневою...
— Брате, яким
Тебе віднайду по закінченню розбрату крові?
А поки в куточку ганчір'яні скиглять ляльки
Й небога зростає, радіючи котрійсь обнові;
Допоки просиджую дні у кротовій норі,
У котру вдивляються мирні домівки вцілілі;
Допоки Ти ладиш на фронті шкарпетки старі
На клятій війні, що бере неіснуючі цілі
Завбільшки з Країну, - ...завбільшки з людину одну.
Війна, що вчинила у світі криваву толоку,
По со'бі залишивши стежку залізну, брудну;
Чию верховоду злословити будуть до здоху,
Приречена бути вигнанкою, як то - і я,
Допоки не кину в небажане справи пацючі,
За котрими десь загубилась маленька сім'я
Та вкрилася мжичкою, як то травневії тучі
Сполохані, сиві... Як згорблена Мати моя
Щоб син повернувся у Бога незміряно просить. -
У відповідь чемно мовчанням шепочуть поля,
Бо бі'йці на році четвертому статків не досить
І Бога бракує... І, мабуть, бракує мені,
Бо вмію чекати, а втім не виходить прохати,
Бо нори кротові та я - на одній глибині
Й занадто далекі від Тебе вцілілії хати.
...Та вийду назовні і все ж віднайду тебе, Брате.

11 травня 2025р.